fbpx

Мишка та жадібна Гусениця

Того осіннього дня Мишка вирішила навести лад у своїй коморі: протерти полиці, посортувати баночки з варенням та компотом, а найголовніше – поскладати запаси зерняток, які господиня приготувала на зиму. Аж раптом вона почула, що хтось її кличе:

-Мишко, Мишко-о-о! Відчини двері! – гукав її Їжачок.

-Привіт, Їжачку! – відповіла Мишка, відчинивши двері. – Ти чому такий стривожений? 

-Ой, Мишко, лишенько сталось. Я сьогодні також хотів прибрати у своїй коморі та поскладати яблука, які заготував протягом осені, але хтось їх зіпсував! Ти тільки уяви – ВСІ мої яблука хтось погриз. Що ж мені робити тепер? Що я буду їсти?

-Заспокойся, Їжачку! Я поділюсь з тобою варенням з яблук та зернятками – не пропадеш. – втішила друга Мишка. – Ходімо зі мною в комору – зберемо тобі щось смачненьке. 

— Дякую тобі, Мишко! – зрадів Їжачок.

Коли друзі підійшли до комори, то почули якийсь дивний шерех.

-Ой, Мишко, в тебе в коморі хтось є! – злякався Їжачок.

-Ой, хто ж там? – злякалась і Мишка.

Друзі обережно відчинили двері. Те, що вони побачили в коморі, їх дуже здивувало! Там був гармидер: всі баночки та зернятка лежали на підлозі, а на одній із полиць господарювала величезна Гусениця! 

-Ти що робиш в моїй коморі? – запитала розгнівана Мишка. – Як ти сюди потрапила? Хто тобі дозволив знищувати мої запаси? Це ти нашкодила в Їжачковій коморі та знищила його яблука?

-Ой! Привіт, Мишко та Їжачку. – привіталась Гусениця. Вона не очікувала, що її помітять. – Так, то була я. То все через голод. Я маю наїстися перед тим, як лягти спати на зимування. Знаю, що зіпсувала ваші запаси, але вони у вас дуже смачні. Піду я додому. 

Мишка з Їжачком обімліли від такої нахабності, аж ротики повідкривали, і тільки й могли дивитись як величезна Гусениця повзла до виходу.

-Оце так справи! – сказав Їжачок. – Добре, що ця Гусениця не встигла з’їсти всі твої запаси. Навіть не вибачилася. Яка ж вона жадібна та невихована. Допомогти тобі прибрати, Мишко? – запитав він.

-Буду щиро вдячна! – відповіла Мишка.

Друзі взялись за прибирання. Роботи в них було багато.

 Тим часом величезна Гусениця дісталась до дерева, на якому знаходився її дім. Їй треба було заповзти на дерево та піднятися трішки вверх, адже саме там знаходилось затишне дупло, в якому вона планувала зимувати. Але сталось непередбачуване – Гусениця так поласувала запасами Мишки та Їжачка, що не змогла відірвати своє тіло від землі та заповзти на стовбур дерева.

-Отакої! Це я так наїлась від жадібності, що навіть заповзти до рідного дому не можу. Жах! – засмутилась Гусениця. – Доведеться просити про допомогу. Та хто ж мені допоможе?.. О! Звернусь до Мишки з Їжачком! – вирішила Гусениця та вирушила назад до нірки Мишки.

Мишка з Їжачком якраз закінчили прибирання комори: полички випромінювали чистоту, а всі незіпсовані Гусеницею запаси були посортовані та залишені на зберігання. 

— Мишко, Їжачку, і знову привіт! Я так наїлась вашими харчами, що набрала зайвої ваги і не можу тепер залізти на дерево, де знаходиться мій дім. Допоможете мені? – запитала Гусениця.

— А чого це ми повинні тобі допомагати? Ти з’їла наші запаси без нашого дозволу та навіть не вибачилася! – відповіла Мишка.

-Лізь на своє дерево як хочеш! – підтримав подругу Їжачок.

Гусениця дуже засмутилась. Вона вже зрозуміла, що була неправа, що не варто було їсти чужі запаси, адже у такий спосіб вона нашкодила Їжачкові та Мишці. Гусениця навіть усвідомила, що до набору зайвої ваги призвела її ж жадібність. І тут вона розплакалась.

-Мишко, Їжачку, вибачте мене! Я не подумала та розумію, що вчинила погано! Більше ніколи не братиму чуже без дозволу. Вибачте, будь ласочка. Піду шукати собі новий будиночок для зимування. – плакала Гусениця.

Мишка з Їжачком пожаліли Гусеницю. Було помітно, що та жалкує про заподіяне. Друзі вирішили допомогти.

-Не плач, Гусенице. Ми тобі допоможемо! – сказала Мишка.

-Але завжди залишайся порядною Гусеницею. Краще попросити, а не брати без дозволу. Якщо будеш так себе поводити, то не матимеш друзів. – поділився своєю думкою Їжачок. – Ходімо, допоможемо тобі дістатися до твоєї домівки.Мишка, Їжачок та Гусениця дійшли до потрібного дерева. Мишка з Їжачком підсадили Гусеницю до її дупла під корою, вона їм подякувала та ще раз пообіцяла, що більше ніколи не буде брати чужого без дозволу. 

Автор: Кононенкова Вікторія

Художник: Кравченко Альона

Редактор: Євстратенко Марина

Предыдущая запись Лисенятко йде в садочок!
Следующая запись Мишка та Апчих

Ваш комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Напишіть нам





    ×
    Залиште ваші контактні діні.

      ×